Александр Клименко
Кодексом передбачено стимулювання розвитку окремих галузей економіки. Найбільша з них – державна підтримка підприємств сільськогосподарської галузі. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарський товаровиробник суму податку на додану вартість, нараховану на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг не сплачує до бюджету, а перераховує на власні спеціальні рахунки, для використання в першу чергу для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
При цьому згідно Кодексу виробничі фактори, за рахунок яких може бути сформовано податковий кредит:
а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.
У разі нецільового використання суми податку, сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.
Отже, у разі придбання сільськогосподарським товаровиробником насіння, добрива чи іншого для використанні безпосередньо у виробничий діяльності підприємства, сума коштів із спец рахунку буде вважатись використаною за цільовим призначенням.